- розруха
- —————————————————————————————розру́хаіменник жіночого родурозвал; незгода
Орфографічний словник української мови. 2005.
розруха
Смотреть что такое "розруха" в других словарях:
розруха — и, ж. 1) Повний розлад, розвал, перев. у господарстві, економіці країни. 2) рідко. Перетворення в руїни, руйнування. 3) заст. Розбрат, незгода … Український тлумачний словник
розруха — Розруха: заворушення [47] … Толковый украинский словарь
руїна — и, ж. 1) перев. мн. Залишки зруйнованої споруди, населеного пункту. || розм. Будівля, що перебуває у надзвичайно занедбаному стані. || перен. Те, що залишилось, уціліло від чого небудь, що зникло, минуло. Зводити з руїн. •• Підво/дитися з руї/н… … Український тлумачний словник
ментрега — Ментрега: заколот, розруха [13] … Толковый украинский словарь
РАЗРУХА. — Вероятно, из польск. яз. в XVII в. Польск. rozruch «беспорядок», образованное от ruch «движение». В рус. яз. было включено в слова ж. р. по типу смута (ср. диал. разрух то же, что разруха). Произношение и написание разруха вместо розруха возникло … Этимологический словарь Ситникова
завихріня — ня, с. Рс. Завихрення, розруха, забурення, неспокій … Словник лемківскої говірки
